Виховна робота

 В умовах інтенсивного розвитку суспільства і держави вагомого значення набуває проблема формування інтелектуальної, духовно і морально зрілої особистості, конкурентоспроможної, здатної до самореалізації в соціумі і проектування свого життя. Державна політика в галузі виховання визначається принципами гуманістичної педагогіки, окресленими в законах України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Національній доктрині розвитку освіти, Конвенції ООН про права дитини, інших законодавчо-нормативних документах.

Головною тенденцією виховання, зазначено в програмі, стає формування системи ціннісного ставлення особистості до соціального й природного довкілля та самої себе. Набирає сили тенденція гармонійного поєднання інтересів учасників виховного процесу: вихованця, котрий прагне до вільного саморозвитку і збереження своєї індивідуальності; суспільства, зусилля якого спрямовуються на моральний саморозвиток особистості; держави, зацікавленої у тому, щоб діти зростали громадянами-патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце у цивілізованому світі.
     Сучасному вихованню має бути повною мірою властива випереджувальна роль у демократичному процесі державотворення, воно має стати засобом відродження національної культури, зупинення соціальної деградації, стимулом пробудження високих моральних якостей     – совісті, патріотизму, людяності, почуття громадянської і власної гідності, творчої ініціативи тощо; засобом самоорганізації, особистісної відповідальності дітей та молоді; запорукою громадянського миру і злагоди в суспільстві 

  Завдання:
1.    Забезпечити реалізацію особистісно орієнтованого, діяльнісного, системного, компетентнісного підходів до організації виховного процесу в шкільному й класному колективах.
2.    Створити виховний простір як основу розвитку творчого потенціалу всіх суб’єктів освітнього процесу,  їх саморозвитку й самореалізації.
3.    Організувати виховний процес на засадах народної, родинної та етнопедагогіки з урахуванням вікових особливостей дитини.
4.    Широко впроваджувати в практику інноваційні виховні технології (проектні, ігрові, “Створення ситуації успіху” тощо).
5.    Оптимізувати співпрацю органів учнівського самоврядування, дитячих та юнацьких громадських організацій.
6.    Забезпечити науково-методичний та психологічний супровід реалізації моделі.
7.    Залучити батьківську громаду, представників органів державної влади, громадських і благодійних організацій до виховання дітей та учнівської молоді.
Очікувані результати:
•    сформується духовна, високоморальна, життєво компетентна особистість, гідний громадянин України, професіонал, сім’янин;
•    підвищиться рівень вихованості й загальної культури школяра;
•    зміниться ціннісне ставлення особистості до суспільства й держави, природного й соціального довкілля та до самої себе;
•    зросте інтерес батьківської громади, представників органів державної влади, громадських і благодійних організацій до виховання дітей та учнівської молоді;
•    підвищиться імідж загальноосвітнього навчального закладу.